Вони народжуються зночі
А іноді - в плаксивий день,
Коли душа анітелень
І не зі мною мої очі.
Щось їм розказує душа
З минулих митей,днів прийдешніх
І радиться вона в чужих-тутешніх...
З гніздечка випале пташа.
А ще вони в веселці грають,
У квітах, сонці, у росі,
В веснянім котику-лозі,
В блакиті з Ангелом літають.
Вони народжуються в свято
І в тихий, добрий, світлий день.
Коли душа співа пісень,
Тих, що співали батько-мати.
Це шифр і код, метаморфози,
Які підуть в глибінь віків,-
Не потребує вірш ключів,-
Душі канва - то щастя й сльози.