Обожнюю квітучий звіробій, Ніжні пахощі його та колір. Зірву його, і буде тепер мій. Прикрашу ним шовковий комір. Обожнюю його медовий трунок В захваті від кожної пелюстки. Це для душі як справжній подарунок Коли душа втомилася від пустки. Обожнюю плести з нього вінки, Хоч він ламкий, та не плететься швидко. Я в серці залишу запах п’янкий. Звіробій – ти моя чарівна квітка. ©Лерія Кот
ID: 680066 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 25.07.2016 19:48:00 © дата внесення змiн: 26.05.2018 20:22:03 автор: Лерія Кіт
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie