Потрапив твій образ у душу
У кожен фрагментик її
Кохати себе не примушу
Та серце горить у вогні
Фрагментики тихо вібрують
Коли ти поруч мене ступав
Ці атоми справді все чують
І знають що ти не кохав
Не хочу коритися долі
Та вибору просто нема
Я й досі у тебе в неволі
Навколо лиш біль і пітьма
У вікнах я бачу решітки
Стоїть під замками тюрма
Концтабір, кохання "Бригідки"
І виходу з нього нема
Потрапив твій образ у душу
У кожен фрагментик її
