Кувала зозуля
Про долю гіркую
Що спалює шлях
Заганяє в неволю
Кайдани шляхів
Перебиті ціпком
Той мак вже відцвів
Кривавим стерном
Скажи мені, доле!
Коли я спочину
Звернусь до Землі
В тяжкую годину
Зруйнуються мури
Залишиться слід
Здобутками волі
Повстане мій рід!