Я не нав'язую нікому
метафор віри і добра.
Але позиція свідома,
якщо комусь і невідома,
то є на кінчику пера.
Я не цураюся Корану,
але у мене є Отець.
І явно Будда не омана…
Та не радію істукану,
допоки радує Творець.
Я вірю ясену, соснині,
а почуття дарую глині,
яку місило божество.
А вірую у полонині,
де відаю Його єство.
Не вірю я у дерев'яку,
у комуняку, іншу б'яку,
якій минулася пора.
Живучі молохи ніякі.
Немає ідола добра.
Але не кидайте каміння.
Хай вас Ізіда береже.
Цінуйте ваше негліже.
Але, як лицарі сумління,
не заперечуйте чуже.
Поезія – це месіанство
у надра душ. І не дарма
темніє там, де іншим ясно,
– якщо немає християнства,
то і поезії нема.
перше натиснув, що мені подобається, а зараз бачу, що не тільки мені: це як особлива знахідка, як плід прозріння - оте ваше "я вірю... а почуття дарую..." - бо все місило божество.
(хоча я і не вірую у богів, чи одного бога, та мій дідо таки заперечив би, був ревним мусульманином. як і мій дяько кришнаїт)
Добрий вірш-сповідь. Дійсно, Бог Яхве -понад усіма богами. Хочу тільки висловитись про чуже. Бог велів ізраїльтянам повиносити чужих богів із храму, які не є боги. А Себе називав ревнивим і гнівався на них через тих богів.
Дякую.
I.Teрен відповів на коментар ПВО, 05.09.2016 - 14:11
Та й Христос гнівався, коли виганяв торговців із храму Божого. Прояви Його любові так само недосяжні нашому розумінню, як і Він сам.
Добрий вірш-сповідь. Дійсно, Бог Яхве -понад усіма богами. Хочу тільки висловитись про чуже. Бог велів ізраїльтянам повиносити чужих богів із храму, які не є боги. А Себе називав ревнивим і гнівався на них через тих богів.
