ти рука руки моєї
рихлість і розкоченість
рукавів застираних
від буденних плям
зроблених навсидячки
інколи навстоячки
з важкістю чи легкістю
"пан або пропав"
ти щока щоки моєї
рідкісна рожевосте
стомлена й невиспана
зім`ятість бліда
і коли з`являтимуться
на обличчі ревнощі
обсипайся родимками
і мене спиняй
ти нога ноги моєї
з тромбами і венами
скорченими пальцями
тісного взуття
скільки буде янголів
стільки ж буде демонів
ми - одна парафія
ми - одна сім`я
Чудово, Ліно! 
