Секунди розділяють твої думки
Пунктиром креслять стадії,
Усе вже написано - як некрути
Доля людини, створює станції.
Ти це не ти - оригінальна копія
Але подібних багато за виглядом,
Закохана марно, розпач, фобія,
Ти його прагнула - голодом.
Його сміх вибухає полум'ям
Наче ядерна бомба зруйнована,
Його погляд миліший милішого
Твоя спрага за ним активована!
Все не зійшлося задумане
Не окрилене все ще омріяне,
Не взаємність - це і є та хвороба,
Якою хворіє чи не одна вже особина..
(с)Володимир Ярославський
