Залишилась в руках душа... без тіла...
Блукала довго світом білим, щось хотіла.
Здавалося тікала від думок своїх невтішних,
А схованку душа знайшла в долонях ніжних.
Закрили руки душу ту від злого вітру.
Словами добрими цілили, як рідну сестру,
І крила, зламані щоб не літала, не парила,
Перев'язали, цілували так, як свої крила.
Залишилась в руках душа... без тіла...
