Що ж ти, зимо, намела
Снігу так удосталь.
Сипле з хмарок янголя,
Поле – срібна постіль.
Запорошило весь світ,
Замело стежини,
Заблудився білий кіт,
Хоче до хатини.
Прилетіли снігурі
З грайкою синичок.
Не сидиться дітворі,
І до гірки кличуть.
У малят – щасливий дух,
Взулись в черевички.
Хоч навстріч летить їм пух,
Мають рукавички.
Доокруж лунає сміх
Радісно усюди.
Сипле, сипле з неба сніг
Білосніжний грудень.
Хотілося б, Галю, щоб сподобався вірш діткам.
Мені також подобалися вірші про зиму. Пригадую, коли вдвох з мамою листали "Читанку" і вибирали котрого вірша вивчити напам'ять до свята ялинки в школі.
Дякую
