Ми побачились навесні
На якомусь із фестивалів
Де співали веселі пісні
І повно було маргіналів
Ми зустрічались в чужих містах
Хаотично розкиданих по країні
Перемагаючи живий страх
Переплітаючи свої тіні
Ми кохались шалено щодня
В напівтемних зйомних квартирах
Вона кричала мені: "Твоя!"
В мене кров закипала в жилах
Ми одружилися восени
В старій навіть Богом забутій церкві
Я взяв напрокат штани
На ній були джинси подерті
Ми немов в усім світі одні
Обійнявшись сиділи на ганку
І зі свічкою на вікні
Готували вечері й сніданки
Ми померли сьогодні вночі
Літаки розбиваються часом
Й догоряючи у вогні
Я зрадів: тепер вічність разом