В степу десь чути шум в траві,
Хом'як припас зерно в норі,
А сокіл десь над ним літає,
І здобич він свою чекає,
А високо на димарі,
Лелека звів гніздо в горі,
І з нього шумно клекотять,
Троє голодних лелечат,
А ластівки там у хліву,
Зарилися собі в солому,
І там соломою шурхочуть,
Добробуток у дім цей кличуть,
А в білій хаті на печі,
Козак спить міцно уночі,
А свічка на вікні горить ,
Молодий хлопець Кобзар вчить,
І з першим променем зорі,
Що світ освітить угорі,
Прокинеться робочий люд,
І по полям вони пройдуть,
Засіють жито і пшеницю,
Щоб пекти пишні паляниці,
Щоб запах пишний відчувать,
І гостей, діток частувать,
Народу нашому не шкода,
Нічого,
То є така наша порода,
Бо ми живем в такій країні,
На землі гарній, солов'їній,
Де сад росте і квіти пахнуть,
Там супостати з часом чахнуть,
Хай кажуть люди що руїна,
Та це для мене Україна.
