Слова наївні і смішні…
Нестримні і сумнівні фрази…
Снують у вранішній імлі
Як дим, як марево… Ні разу
Не доторкнулись струн душі,
Ніщо не защеміло в серці…
Ховали світло вітражі
Й відлуння влаштувало герці.
Наперебій пусті слова
Марнують, змінюють реальність…
За ними добрі всі діла
Втрачають свою актуальність.
Слова вражають і болять,
Злітають з вуст і з гучномовців...
І поки сумніви мовчать -
Підтримують своїх промовців.
Та тільки з’явиться натяк
На істинність цього потоку,
Піде у справу вже кулак -
Останній аргумент у щоку.
Тож і не дивно, що в верхах
Народну мудрість вже забули -
"Мовчи, дурна, менше гріха!"
Хотілося щоби почули...
