А в листопаді якось зимно
Та сніг той... поруч з сивиною
І Осінь тягне за Зимою,
Я чую гомін та… не видно
Не видно щонічний експресс,
Ще чути в вирії птахів.
Вітрів забутих... злих... лихіх
Та пригорнутись до чудес.
Чудес, що день дарує нам.
То снігопад, шапкИ зі снігу
Ми парк читаємо мов книгу
Листок по лужі… криголам.
Та ще не злі морози вночі
І Сонце вдень дарує ласку
Думки розмалювавши в краску,
Нам у ночі зірки пророчать…
