Вітер дує, сніг кидає,
Завиває, задуває ...
Замітає все навколо:
І садок , і хату й поле ...
Намітає кучугури,
На шляху будує мури !
Розгулявся вітруган,
Наче сивий дідуган !
Він бурчить, гуде , белькоче ,
Наче нас злякати хоче.
Щоб сиділи тихо вдома ...
Мабуть йому невідомо,
Що нас цим не налякати,
Не загнати вдень до хати .
Особливо дітлахи --
Похватали вже санки !
І мерщій надвір гуляти ,
З кучугур униз з"їзджати !
Не лякає їх той вітер,
Бо вдягли вже теплий светр...
Жваво бігають вони --
Дочекалися зими !