Крутить,вертить в небі сміло
Пелюсткова заметіль ,
Обриває пелюстки,
Вітер з яблунь, з їхніх гіль.
Крутить ними як снігами,
Вліво ,впрово,вверх і вниз,
Забирає їх від мами
І несе далеко в вись
Білосніжні в небі діти
Розправляють пелюстки
І летять у вись в надії ,
Що вони як ті птахи.
Піднімаються всі в небо
Віддають себе вітрам.
Насолоджуються вольой
Вдячні долі й небесам.
Та недовго всі літають
Падають в чужім краю
І тихенько засихають
Забувають землю свою.
Лише той , хто в ріднім краю
Залишивсь і дав плоди
Корінь в землю опускає
Й нестрашні йому вітри .
