Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елена Марс: Ушло бесценное - сквозь пальцы - ВІРШ

logo
Елена Марс: Ушло бесценное - сквозь пальцы - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Ушло бесценное - сквозь пальцы

Мосты  давно уже разбиты, 
Туда, где  не  был  столько  лет,
Но  ты  летишь...  Летишь транзитом,
В  воспоминаньях, сквозь  рассвет.

Тебя туда зачем-то тянет...
И, ощущая  в  венах  раж,
Летишь, как бабочка,  на  пламя,
Как будто ищешь в этом блажь.

Зачем  над  сердцем  издеваться, 
Пытаясь  что-то воскресить?..
Ушло бесценное - сквозь пальцы...
Учись  с  потерей  этой  жить.

Мосты уже не восстановят:
Ни ты,  ни чёрт,  ни даже Бог. 
Ты сам отверг свои основы, 
Сберечь  которые  не  смог.

Уже  не  твой  порог  у  дома,
Где  детство звонко  пронеслось.
Застрянут слёзы  в  горле  комом...
И  не  надейся, на "авось"!..

Авось  заглянешь в эти окна,
Влетев сквозь  сумрачный  рассвет,
И... ничего  в  тебе  не  ёкнет,
Как  будто  сердца  больше  нет.

Увы, не  станет  сердцу легче, 
Ведь отчий дом - уже  не  твой.
И  время  душу  не  излечит,
Хоть волком, на луну, завой. 

И сердце тихо зарыдает,
От осознанья пустоты... 
Тебя никто не повстречает...
И  никого  не  встретишь  ты...

...Как старый пёс,  судьбой избитый,
Который  памятью  прижат,
Летишь  к  мостам... К  могильным  плитам...
И... сам  себе уже... не  рад.

ID:  714338
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 25.01.2017 08:40:17
© дата внесення змiн: 25.01.2017 10:25:35
автор: Елена Марс

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Анатолій Волинський
Прочитаний усіма відвідувачами (245)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Кадет, 26.01.2017 - 09:46
drag Да, безнадёга налицо... 17 в безупречно-печальном исполнении... ok
...но - таки пусть не будет худа без добра! love11
give_rose 16 flo32
 
kostyanika, 25.01.2017 - 23:36
Однажды проснулась в слезах. Мне приснился бабушкин двор, я ступаю босыми ногами по траве, абсолютно реальные ощущения прохладной травы в росе, и иду по тропинке от бабушкиного дома, и, очевидно, начала просыпаться, потому что постепенно стало приходить сознание, что это все нереально, что нет уже бабушки, что дом продан, и я никогда не пройдусь, как в детстве, босыми ногами по бабушкиному двору... Леночка, очень трогательный стих... до слез...
 
Елена Марс відповів на коментар kostyanika, 26.01.2017 - 06:08
Спасибо тебе, моя хорошая... 16 Ты прекрасно меня понимаешь. Мне тоже снится дом, где я выросла... Такие раны наверное никогда не заживают.
 
Ганна Верес, 25.01.2017 - 20:32
Уже не твой порог у дома,
Где детство звонко пронеслось.
Застрянут слёзы в горле комом...
И не надейся, на "авось"!..

Авось заглянешь в эти окна,
Влетев сквозь сумрачный рассвет,
И... ничего в тебе не ёкнет,
Как будто сердца больше нет.
Прекрасно! 12 12 12 16 give_rose
 
Елена Марс відповів на коментар Ганна Верес, 26.01.2017 - 06:10
Дуже дякую вам, Ганно... 16
 
Владимир Зозуля, 25.01.2017 - 18:21
16 и ничего не хочется говорить
 
Елена Марс відповів на коментар Владимир Зозуля, 25.01.2017 - 19:11
Спасибо, Володя 16
 
12 12 17 give_rose
Пчелка к нам случайно залетела,
Домик наш зачем-то облетела,
На цветы обоев тихо села
И в поля родные улетела.

Может мы случайно залетели –
Лепестки цветов, что облетели,-
Ненадолго в домике осели,
Придет время, скажем: «Полетели!»…
 
Елена Марс відповів на коментар Володимир Байкалов, 25.01.2017 - 16:30
Да, как правило - это именно так и происходит, как в вашем экспромт, Владимир... Спасибо вам. 16
 
Nino27, 25.01.2017 - 13:36
"А час в минуле все несе,
Лиш память...зберігає все..."
Твір прекрасний і написаний безперечно - душею.Ось хотіла якось розрадити,але ... оцей ком у горлі ...і я Вас,Лєночка,чудово розумію.Життя диктує свої правила,іноді ми безсилі щось змінити.Життя триває і потрібно жити дальше.(простіть,розговорилася під час обідньої перерви)Чомусь не вистарчає часу...добре,що думки не знають кордонів.Тепла Вам в душі і сонечка в віконечко!!! 16 flo11 16 flo11 16 flo11 16
 
Елена Марс відповів на коментар Nino27, 25.01.2017 - 16:28
Дуже дякую за підтримку, за добрі слова... Життя 16 дійсно продовжується і стараюсь не думати про деякі речі, але пам'ять все в собі тримає і хочемо ми того чи ні, а згадуємо про щось, що нам болить і не дає спокою... Це не виліковно, на жаль.
 
Аяз Амир-ша, 25.01.2017 - 10:12
12 12 17 flo01 hi
 
Елена Марс відповів на коментар Аяз Амир-ша, 25.01.2017 - 10:21
Спасибо, Сергей! Рада видеть вас. give_rose 22 21
 
Наташа Марос, 25.01.2017 - 09:18
17 17 Ушло бесценное - сквозь пальцы,
17 17 Как песок...
17 17 Как годы - журавли-скитальцы,
17 17 Наискосок...
31 flo31 32 ...это - закономерно, это - необратимо...,
но почему так больно??? 32 flo31 31 flo34
 
Елена Марс відповів на коментар Наташа Марос, 25.01.2017 - 09:22
Красивый экспромт и... ещё тоскливей стало...
Есть такая боль, которая никогда не пройдёт, разве только кирпич упадёт на голову и вышибет памятьsmile))
Спасибо, Наташенька. 16
 
Любов Вакуленко, 25.01.2017 - 09:05
12 Наверное это нам нужно - лететь туда, где эти мосты, где осталась память. И меня так часто тянет к тому дому, где проходило детство, к бабушкиному дому, от которого остались только стены. Но там дорог и знаком каждый камешек. Это не забывается...
16 16 16
 
Елена Марс відповів на коментар Любов Вакуленко, 25.01.2017 - 09:09
Я продала свой дом, Любушка, и никогда себе этого не прощу. Других прощать умею, научилась, ещё бы себя научиться прощать.
Спасибо, моя хорошая. 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: