Я покидаю чужі вокзали
Небо потрохи мокне і падає
Місто кричить всіма голосами
Ніби про щось
Згадує
В сутінках тоне мереживо поглядів
Дотики б'ють батогами і струмом
Виплав це місто сріблом і золотом
Перетягни сумом
Висип це місто білою пудрою
Снігом чи попелом, димом, дощем
Стільки тут всього було незабутнього,
Що, не дай боже, ще...
Тонуть прощальних гудків баритони
Місто кричить, чого ще не сказало
В мене в кишенях квитки і кордони
В мене попереду сонні вокзали
