Мій народе! Доля тобі присудила
В боротьбі гартуватись як сталь
Звідки ж стільки століть в тебе сили
Палати у ватрах повстань?
Нескоре́нний! Ніколи не впадеш
І ніхто не розтопче твій дух
Мій народе! Бути назавжди
Вірним сином тобі клянусь!
Ти побачиш колись над Москвою
Після довгих жорстоких боїв
Як наш стяг обгорілий війною
Засяє ясніше від зір
Й на обвалах червоного муру
На рештках німих орлів
Обіймуться сини і забудуть
Яких мали колись "братів"
3.2.2017
