переспів японських танка із збірки КОКІН-ВАКА-СЮ
Яким цей світ був
Колись, чи лиш для мене
він такий сумний?
Хто відповість? Не знаю
Такої я людини.
Остогидлий світ,
В якому я блукаю.
Піду у гори,
Чи в поле, вітром гнаний –
І там нема спокою.
Суєтний світе,
Чи в спокої ти будеш?
Тільки у селі,
Хоч смуток і самотність ,
Та все одно, там краще.
Не розказати
Словами про цей світ весь.
І тільки сльози,
Що ріками збігають,
Його найкраще знають.
Ранкові гори
У хмарах, мов в сповитку.
Журавлиний плач
Доноситься здалека.
І птахам цей світ сумний.
Чи не тому це
Ставок покрився льодом,
Що місяць сяйвом
своїм холодним воду
освітлював до ранку?