Переді мною чистий лист паперу,
Чекаю Музу на побачення сліпе.
Наллю їй келих солодезного лікеру
Та пригощу смачними канапе.
Десь бестія чорнява загуляла,
Не залітає в моє сонячне вікно.
Забула, як в танку мене кружляла
Поміж чарівних рим.. Як було це давно..
Без неї не співають мої букви,
Лишень біліє чистий лист.. Шепоче..
Жадає він відчути мої рими.. Руки..
А бестія чорнява за вікном регоче.
Сидить на підвіконні, заглядає,
Горять очиська бісовим вогнем,
А погляд білий лист паперу пожирає,
Чекає.. Поки ми усі заснем.
І буде битися ця шельма у віконце,
Щоби вломитися.. На самоті кружляти..
Шалено танцювати поки згасло сонце
Та білий лист мій нагло спопеляти.
Присяде біля мене вже над ранком,
Пригладить сплутане волосся на щоці..
Та зникне з першим сонцем, як коханка,
Залишивши натхнення у моїй руці.
Переді мною чистий лист паперу,
Писати не встигаю за думками.
Порожній келих біля мене від лікеру..
Моя чорнява Муза, дякую тобі віршами..
