Мабуть мене звела з тобою доля,
Бо як побачив, то відразу полюбив
Як ти такої не знайду ніколи
І я не знаю, як без тебе жив.
Приспів:
Скажи люблю і я помру від щастя
А скажеш ні- від горя пропаду.
Так, я не принц, який живе у казці
Та всеж, кохана, я тебе люблю!
Тебе кохаю за очі блакитні
За стрункий стан і за ніжність твою,
За усмішку теплу, за погляд привітний,
За те, що найкраща тебе я люблю.
Приспів.
І вдень і вночі твою бачу обличчя,
І думаю завжди лише про тебе
І, якщо, кохана, мене ти не любиш,
Ненавиджу люто тоді й я себе
Приспів.
лютий 1997
