- Вкрала курку! Вкрала!
- Я ж кажу – НЕ БРАЛА!!!
- Щоби тобі моя курка поперек горла стала!!!!
Аж за край села було чути, як воюють між собою дві кумоньки-сусідки. Об`єкт суперечки – молоденька несучка ("Чому ж молоденька? Я просто вигляд такий гарний маю",- думала чубата, спостерігаючи за усім, що відбувається, з сусідніх корчів).
- Та нащо мені твоя курка?! Тьху на тебе!
Тупе нелітаюче створіння. Я займаюся виключно голубами: воркують собі тихенько, зайвого галасу не здіймають, літають високо, - одним словом, очі милують. А твоє оте, кістляве – юшки з нього не звариш, яєць в не сезон не несе, тільки жерти просить та грядки, з-під контролю виходячи, роздирає, а як світло зникає – зовсім тупа стає: дороги додому знайти не може.
Тьху!Тьху! Тьху!
- А як же вона паркан двометровий переплигнула?
- Ха-ха! Підкоп зробила.
- Цікаво-цікаво. Хто ж їй лопату підкинув з ломиком – всі паркани на цементній основі.
- Та нема в мене ніяких лопат та ломиків. Я ж кажу – в мене тільки голуби та любов!
- Ага! Знаю я ту Любов Володіну, Володимирівну. Та – всім несучкам несучка: без лома ніде не ходить – думає, що проти нього ніякі прийоми не діють.
Вкрала – поверни.
- Хі! Дивись, кума, бачиш курява полем пішла – то я побігла.
- Ех, сусідонько, як по селі дізнаються чим ти промишляєш – ніхто вітатися не буде.
- Ой, налякала! Мої ж голуби не тільки високо літають – вони ще й влучно цілять. Хто помічений голубиною любов`ю хоче бути – нехай голову відвертає і не розмовляє.
- Стара школа на новий лад? Моя курка, хоч і кістлява, і недалека, і не літає так високо, як твої пернаті, та люблю її - не інкубаторська вона в мене, своя, рідна. На юшку-асорті, яку ти з превеликою насолодою заварюєш та їси ( з бараниною, молодою телятиною, курятиною на сокові винограду – що за безглуздий рецепт?), пускати не буду.
Так що віддай по-хорошому….
А курка тим часом, наслухавшись вдосталь про своє гастрономічне майбутнє, вирішила полетіти в обійми господині.
От, дурне створіння – кури ж не літають, та й голуби-винищувачі миттю перекриють їй шлях.
ПУРХ.
-Як ви гадаєте? Долетить?
С.І.М.ка відповів на коментар Luka, 11.01.2018 - 19:31
Це теж річ настроєва, як розгорнута думка, пояснення власного бачення одному з авторів, з яким спілкувалися з приводу його твору, а така форма пояснення (сподіваюся на це) сприймається досить легко та позитивно. Дякую, що цікавитеся творчістю!