Я буду просто сидіти мовчки,
У закутку,
Дивитись
Із захватом
На твоє обличчя.
Ніч
Заколисує розум,
Тому не треба
Ховати сльози:
Ця тривога
Давно вже повзає,
Ходить колами
По твоєму тілу.
Плач.
Так, як ніколи не вміли
Чоловіки,
Так, як їм
Не було дозволено.
Ти на волі!
Дихай...
А я вигадаю інший світ
Для тебе.
В цьому світі
Вірші
Говоритимуть,
Квіти
Розпускатимуться від любові,
Море
Розливатиметься під ногами -
Дай мені
Твою руку,
Дай мені
Твою рану.
Іноді
Ми ув'язнюємо себе
Самі,
Я знаю,
Тобі стане
Мужності
Випустити себе на волю.
Я буду просто сидіти мовчки,
У закутку,
Дивитись
Із захватом
Як на твому обличчі
З двох зелених пагонів
Визирнуть
Соняшники.
Чи ти мені
Це дозволиш?
