Якщо мовчати - то тільки до ночі:
І нехай потім крик розіб'є всю належність
Як же бісить мене уся протилежність:
Все, що ділить усіх "на зразки - у зразках"
Хай зірветься душа з моїх заспаних ранків
Прокричить: Неналежу! Я - свобідна в собі...
Чи кохали по-справжньому Ви у житті?
Не вганяючи розум під чужі рамки...
Все, що є - то слова: як не вірити їм?
Коли звикла до них, як до синього неба
Я благаю: Не йди - в серці є ще потреба
Тишиною зігріти дві тіні вночі...
