Настоя́лося вже на п'янкому вишневому цвіті
Ароматне повітря квітневе у пляшці весни...
Золотисті голівки кульбаб починають горіти,
Повертаючи нас у замріяні сонячні сни.
Зранку ніжаться трави шовкові у теплому вітрі,
І очищує серце пташиний заливчастий спів,
А художник-весна знов занурює пензлик в палітру
Кольорових та радісних фарб цих закоханих днів.
Пропливають ізранку легенькі гондоли хмаринок
Серед трунку блакитного неба, неначе вершки.
І усміхнене сонце фарбує у теплий відтінок
Той напій, що нам квітень ласкавий все ллє у чашки.
Вже дзижчать у повітрі веселі схвильовані бджілки
Та збирають солодкі скарби із квітучих садків...
І летять вдалечінь зачаровані трелі сопілки,
І складаються вірші з римованих квітнем рядків.