Веретеном на спраглий пісок
Завиваются хвилі в клубок
Із пінистої, білої вати.
Сили гучно намотують вал
Через досить малий інтервал —
Хто сміливий — давай гарцювати!..
Серфінг завжди шукає баланс,
Бо в стихії там свій реверанс:
Люди й хвилі, немов акробати.
Крізь легені фільтрується бриз,
Всім нутром відчуваєш каприз,
Спробуй хвилю уміло впіймати!..
Задоволень отримаєш шал,
Розгориться здоровий запал —
Якнайдовше старайся триматись!
На хвилястій дузі перемог
Є знаменник позбутись тривог —
Допоможе твій страх подолати.
Води тягнуть на себе сувій
В океан заколисаних мрій,
А до денця його — не дістати. 3/09/15
Кажуть, що тільки коли твій внутрішній стан, твої відчуття, твоє розуміння хвиль знаходять спільний знаменник із реальним океаном – відбувається чудо. Ти не можеш контролювати стихію, але можеш зрозуміти, довіритись і відчути її в собі.
А слово "звиватися" тут мені не підійде, бо я мала на увазі саме "завиватися". Ще раз дякую за підтримку!
Ви, наче 
мене охарактеризували 
