пограймо в слова!
ні: пограймо в слова,
бо звісно ж: не в бісер грати.
слухай: казала: блискавка – кульова,
а куля яка?
блискавична, от і падають
пелюстки у саду, мов солдати
весни? але гинуть і справжні люди,
що, можливо, хотіли б
так само відпочивати в наших обіймах тепер,
попиваючи пиво,
й, жуючи з насолодою ось такі бутербруди,
так зітхати замріяно:
ех, якби ж то я був мільйонер –
уяви! ні, він каже: якби я був мільтоном, я
був би мільтоном, але поліцаєм – ніколи.
ти питаєш, чому; він тобі: отоді вже
точно ти була б моя,
і щаслива, і точно вже не ходила б до школи.
адже й він не ходив,
адже мусив мити бурштин,
бо хотів добре жити,
а погано помер позавчора,
бо не бачив проблем і погано стрибнув через тин,
і взагалі був дурний потвора;
ти гадаєш, він мив тобі мізки?
ти гадаєш, він мив там, принаймні, вуха?
він не чув настанов командира. а ти?
гадаєш, він знав би, чого
вимагає від нього якась реготуха,
що нікого не слухає,
нікому не вірить
і не відповідає на мої листи?
дурна, не глисти;
але й ти ж мені теж не лести,
а візьми он, та на щастя мені намасти
мою бідну спину,
що обгоріла на сонці
