Донецк, к единственному автовокзалу -
Южному подходит туристический автобус
Москва-Донецк. Не давая пассажирам выйти
в салон вламывается двухметровый верзила
со свечкой в руках и огромной рыжей
бородой, осматривается и начинает
басом: "подайте сыну полковника Моторолы,
сами мы не местные, из России, моя мама
Коленкина нижайше на коленях вас просит,
господа и дамы, подсобить маленько на
билет домой...".
Какой то мужик сомнительно качает головой
и успевает сказать: "че то ты слишком
здоровый, Моторола был маленький как..." -
Хрясь! - Верзила профессиональным хуком
тушит мужика...
Толпа руссотуристов молча начинает
отдавать кошельки и телефоны.
Верзила кланяется и восхищенно трясет
головой: "Благодарствуем! Даже Канистра
столько бы не насосала, пардон за моветон!"
И моментально растворяется...
Пассажиры долго молчат, стуча зубами от
страха, затем самый интеллигентный
изрекает:
"Эй, водила, гони назад, мы уже все
посмотрели!"
Гарна, оригiнальна iсторiя. Це точно - такого цирку там вистачае. Тiльки Коленкiна - це якраз мiсцева сепратистка, яка вiд рiдноi краiни вiдмовляеться, вiн ii у Слов'янському районi собi знайшов. То його перша дружина десь у Краснодарському краi, на Кубанi живе. Вiн на двох одразу був одружений.
Слов'янськ за царських часів мав назву Тор і був заселений вихідцями з російських губерній майже стовідсотково, потім ще за часів катерини другоі туди доселили вірних царату сербів, тож гени там дуже "верноподданические", гіркін на жаль історик як і я, тому й вибрав це місто для диверсіі. Дякую
Нi, ну, колись там були землi слобiдських козакiв, Слобожанщина, була Торська сотня Iзюмського Слобiдського козацького полку. Та в будь-якому населенному пунктi можна знайти, як "верноподданих", так i вiльнолюбивих людей, якi не хотiли слiпо виконувати накази правителя. Он - поет Михайло Петренко, у якого найвiдомiший вiрш "Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю" - вiн же якраз зi Слов'янська був родом.
Була але з часом лишилися там самі донці, звичайно, що не всіх під одну гребінку. На Донеччині безліч нащадків наших козаків, наприклад вчений Козловський, якого зараз катують дирівці, зі старовинного старшинського козачого роду, на початку 90-заснував на Донеччині Кальміуську паланку і вже тоді потрапив у поле зору рашистського фсб.