В саду черешня обтяжіла,
Під гнітом ягід страх смачних.
Шпаки летять до неї сміло,
Зривають капосні і кидають до ніг.
Я під черешньою, від злості зелений
Кричу і кишкаю на них дарма.
Мене не слуха враже плем'я,
Свистить і далі обрива...
Порадьте, що мені робити?
Біду оцю як зупинити?
Чи може взять таки ружжо
Пулять й кричать:-Тут всё моё.
А чи спокійно плюнуть знизу,
Сказать:-Жери, тварюка, щоб ти здох.
Піду, заллю пернату кризу,
Позву сусіда, "хряпнем" вдвох.
