Ну от і все, кінець любові.
Остався біль що душу рве.
Все не до сказалось на пів слові,
Усе вже стало не твоє.
Усе змінилось навіки.
Твоя усмішка біль приносить,
а миле личко - сум і жаль,
все сказане різноголосить.
це викликає все печаль.
Тепер хвилина - це роки.
Тепер усе вже неважливо.
усі вже є ніхто, лиш ти,
неперевершено красиво,
свій статус вмієш зберегти.
Тобі кажу я прощавай.
А ти не хочеш із життя іти,
не хочеш вірити в слова.
Сама не хочеш йти в світи,
від всього кругом голова.
Ти хочеш зберегти цей рай.
Ти невблаганна, невмолима,
для мене ти, на жаль, любима.
Вже світить в душу знов і знов,
твоя безмежная любов.
