Виростає Лель в Лелеки.
Хоч не вчиться в школі, вузі,
Його злети – над смереки,
Ноги – вищі трав у лузі.
Дзьобом ловить жаб уміло,
Вухом – пісню солов’їну.
Носить гордо своє тіло,
Тре кожнісіньку пір’їну,
Щоб, як сніг вона блистіла.
Дзьоба миє в річці, лапи.
Світить, мов черешня спіла,
Поглядом ясним крилатим.
Міць росте, бере гітару
І мотив веде манірно.
Дзьобом б’є, шукає пару –
Подругу надійну, вірну.
А коли знайде, охоче
У своє веде гніздечко,
Береже, як власні очі,
Гріє променем сердечка.
***
Людям не дано літати,
Як птахам між хмар у літі.
Мусять знань, умінь набрати,
Щоб знайти себе у світі.
Від пернатих вчитись варто
Міри, вірності та згоди,
Не сідаючи за парту,
Пізнавати світ природи.
Гарно, Люба! 
ПНП -повчально, навчально, підручно... 
