Життя летить, як промінь сонця
Здається, я ще й не жила
Та вже стукають в моє віконце
Золотої осені вітрила.
Летять роки неначе птахи
Та нам не спинить ніколи їх
Не хочу жити життям невдахи
Хочу жити так, щоб любити усіх,
Як Господь заповідав нам жити
Жити, творити і любити
Все, що оточує нас у житті
Щоб не пройшло життя у каятті,
Щоб гідно свій хрест пронести,
Щоб впевнено йти до мети.
І мир, і добро, і любов,
І, щоб лишалося так вічно,
Вічно, на віки віков.
