UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: МІСТЕРІЇ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 24.10.2017 - 12:00
На все свій час: народжуватися, відмирати, воскресати... Дуже глибока і вдумлива поезія про сакральні речі, про циклічність земного життя.    
Валя Савелюк відповів на коментар Наталя Данилюк, 25.10.2017 - 10:32
дякую, Наталю  осінні печалі і туги - світлі і не дуже, вони не мають логічних пояснень - певно, причина таких явищ перебуває десь у "тонких сферах" людської душі - може, ці печалі осінні - відгомін Боговіддаленості нашої через прадавнє видворення з раю, а природа, в"янучи, то вона нам співчуває отак... і справді - на все свій час, як Ви і зауважили
Фея Світла, 23.10.2017 - 22:17
А опісля осені - прихід зими, немов покарання холодом і мерзлотою... Дуже цікаво!  
Валя Савелюк відповів на коментар Фея Світла, 24.10.2017 - 09:57
так-так... слідом зима - як символ смерті, яка з"явилася в результаті вигнання... але потім - весна! яка є свідченням того, що Бог залишився з людьми - через милосердя і Любов Його до нас - отакі аналогії дякую Вам, Феє Світла 
Валя Савелюк відповів на коментар Віталій Назарук, 23.10.2017 - 14:44
коли на Землю людина пала -природа вперше засумувала... так сталася перша осінь (похолодало))) - з тих пір і повторюється щорічно, як Різдво чи Паска вдячна Вам за візит і гарні наміри
гостя, 23.10.2017 - 09:33
де шукати?..не знаю, не знаю – зворотної стежки до літа-раю…  ...ах,ВАлю... Валя Савелюк відповів на коментар гостя, 23.10.2017 - 10:15
...до доми - якої ніде не має...а, може, ніколи і не було - хоча... була... бо звідтки б тоді тузі взятися - ностальгії химерній осій... дякую Вам, госте(чко) 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
