Грудневим полуднем, як сонце скрижаніє,-
відлунням літ, непійманий юрбою...
Прийди в мій край, захований імлою.
Де хризантеми цілий рік не в"януть...
Тут не маліє простір ані серце,
а розум не уярмлений зітханням...
Прийди в мій край, воздвижений світанням.
Де хризантеми цілий рік не в"януть...
Де тектонічних не буває зсувів,
а крони п"ють із надр безсмертя воду...
Прийди в мій храм,- відчуй молитви вроду.
Де хризантеми цілий рік не в"януть...
Не в"яне диво ватри понад сходом,
а кожен з нас - щоденне воскресання...
Терпкі плоди любові - смак пізнання...
........................................................
Де хризантеми цілий рік не в"януть.
Дякую Вам за підтримку! Страшенно люблю символізми, тому "молитви врода" - це щось всепереможне, світле, життєдайне, те, що не помітне нашому фізичному зору, але те, що здатна бачити душа...