Зрозумів я сьогодні свою свободу –
Мінімальний обшир людських потреб:
Право їсти хліб, право пити воду,
Лікувати зуби й сварити реп.
Самостійно обрати напрямок руху,
Молитись іконі чи портрету вождя.
А більше й не треба для чистого духу,
А більше й не просить вільна душа.
Для простого у всіх розуміннях народу,
Що живе в режимі «Зміну взяв, зміну здав»,
Навіть двері в стіні то вже є свобода,
А відсутність кайдан – рівність прав.
І якщо під ногами пряма дорога,
Є кишені, в кишенях ще щось дзвенить,
То свободу обмежують лиш стеля й підлога,
І спина, що таки час від часу болить.
У вікні промінь сонця і клаптик неба,
Під удар підставляти іншу щоку.
Що ж іще мені для свободи треба,
Від природи вільному мужику?
