Неначе міцне та духмяне червоне вино
його поцілунки. Яке ж потім буде похмілля!!
Життя - згідно правил. Душа ж потребує свавілля!!
До норм та законів їй байдуже. Їй все одно!
Їй так не важливо, що він поруч не назавжди -
п'яніла, п'яніє і буде п'яніти щоразу,
коли його губи казатимуть будь-яку фразу,
а потім на тілі залишать вологі сліди.
Вона бунтівниця. Аж часом занадто складні
усі її вибрики. Розум шокований плаче.
Вона ж як дитина - то в сльози, то весело скаче.
Порівняно з нею всі клоуни в цирку нудні.
Вона - то мій сад, у якому все буйно цвіте.
Та раптом лихий буревій порівняв все з землею.
Так хочеться часом, з цією моєю душею
домовитись... Марно. Шаленство для неї - святе!