Проходять миті,
йдуть години...
Ти все шукаєш -
щасливої днини...
Я й сам шукаю,
разом із тобою...
Щоб віднайти її
візьмуся і за зброю...
Щоб знов мене
одного не кидали.
Щоби хоч трохи,щось
про мене пам'ятали.
Я роблю внесок в
світ цей,як і всі,
несу тягар людський
я у своїм лиці.
Я не шукаю слави,
вона мені треба,
бо в мене зараз
зовсім інша є потреба.
Я хочу щоби люди -
себе поважати навчились,
щоб з грішми,як з чортом
вони не водились...
Наш світ пропаде
без людського розуміння...
А зараз лиш кидаємо
один в одного камінням...
Цінуйте моменти
щасливого життя,
бо може й не подіяти
ваше каяття...
