Сяє сонце. Та в темній печері
За свічу вічна йде боротьба.
Там завалені каменем двері.
Там обман, заздрість, підлість, ганьба.
Сяє сонце. Вберіть просто камінь.
Двері навстіж розкрийте, брати.
Пийте серцем, очима, руками
Ці проміння краси й доброти.
Алегорія це. Але дійсно
Тьми, що всі живете ви у ній,
Що на вас все життя вона тисне,
Не існує. Це висновок мій.
Ну а що ж відбувається справді?
Через що ваші біди усі?
Через що скрізь в вас визиск і зради,
І продажність з правічних часів?
Ви сліпі, мов кроти. Всі ви хворі.
Закриває полуда ваш зір.
Ви не бачите сонце і зорі.
Звідки ж буде в вас щастя і мир?
І оце вже не іносказання —
Це діагноз. Хоч вірте, хоч ні.
Вам потрібно усім лікування,
Що колись приписали мені.
Не було щоб ні в чому нестачі,
Щоб з надлишком у вас все було,
Кожний з вас щоб царем був неначе,
Подолайте однісіньке зло:
Цю хворобу невігластва кляту
Подолайте. Печеру нещасть
Оберніть в лікарняну палату
З лікуванням, що зір всім вам дасть.
Ви сліпі зараз і божевільні.
І тирани, і жертви — ви всі,
Якщо чесно, мов діти невинні.
Зрозумійте слова мої ці.
Все, що робим ми, треба робити:
Воювати, трудитись як слід,
І кубло те пацюче розбити,
Що гнобить наш народ стільки літ.
Але це, любі браття, насправді
Не розв'яже само по собі
Геть нічого. Послухайтесь правди:
Це не перший об'єкт боротьби.
Зла хвороба невігластва — ворог,
Що усіх ворогів джерело,
Це єдине, що створює морок
І що створює будь-яке зло.
Сяє сонце. Вберіть просто камінь.
Двері навстіж розкрийте, брати.
Пийте серцем, очима, руками
Ці проміння краси й доброти.
30.03.2016
Олешківські піски
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
