А я пишу лиш запитати,
Чи варто взагалі кохати?
Чи варто плакати, ридати?
Чи можна жити й не кохати?
Питання ці алегоричні,
А відповіді іронічні.
Ніхто не може нам сказати,
Кохати чи може не кохати.
А може жити лиш для себе?
Любити лиш себе повік?
Життя ти витратиш даремно,
Якщо лишишся сам на вік.
Чому ж життя таке коротке?
Ми не встигаємо кохать.
Щоб нам зробити вірні кроки,
Не треба високо ступать.
Життя прожити треба вірно,
Кохати й самому кохать.
Нічого не бува даремно,
Бо щастя треба здобувать.
Тому крокуй ти життям вірно,
Минуле просто відпускай.
Не будь як цукор, а як чай,
Не розчиняйся, розчиняй.
