Альоні
Кохана моя, ти цілком, безперечно права:
З тобою нічим ми нікого не кращі у світі.
І я вибачаюсь за всі ці повчальні слова
В своїх читачів. Вони знають самі, як їм жити.
Я в них вибачаюсь за критику жорстку свою,
За менторський тон, за напутливі вірші занудні,
За те, що оцінку їм прямолінійну даю.
Я їм не суддя. І мені вони геть не підсудні.
Якщо щось корисне вони в нашій книзі знайдуть,
Нехай скористуються цим, свій обмисливши вибір.
Є в кожного совість, що істинну вказує путь,
У кожного в серці є Бог. Він ніколи не хибить.
А ми геть не боги, не янголи і не святі.
Ми слуги. Ми слуги усіх, хто є поруч. Не більше.
Така наша роль, наше місце завжди у житті.
А ще ми поети. Тому ми і пишемо вірші...
11.06.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
