Вже росою припорошує,
десь сховалось сонце.
Чи вернеться мій коханий,
чи загляне у віконце?
Обіцяв він, що весною
коли місяць зійде,
Повернеться - буде сватать,
серденько віддасть своє.
Ой серденько, ой моє кохання,
мою душу ти полонило.
Що із вечора й до рання,
за тобою тужить сильно.
А кохання наше - при калині,
що в намисто одягнулась.
Соловей вінчав при зорях,
що до місяця горнулись.
Повернувся мій коханий
на коні, на воронім.
Срібно-біла скатертина
ляже на столі моїм.
Вже свати до хати входять,
і вінки плетуться.
До весілля ми готуємось,
долі наші поберуться.
Руслана Ліщинська-Солецька.
26 лютого 2018.
ruslana679@gmail.com
