Нас просять всі ходити під балконом,
Куди іти коли закінчиться балкон?
Нас просять кожен день співати хором
Та як співати? Вже фальцет! Не баритон!
Забули ми як жити не для когось
Забули як любити просто так
І досі чуєм диктатури голос
І в голові – робіть не так, а так!
Не змушуйте ходити під балконом
І не навязуйте нам тих дурних пісень
Не хочемо життя як монотонність
Й любити хочем без заплющених очей
Оглухнуть раді, щоб не гвалтували вуха
Дістали сотні тих недоспаних ночей.
