ЧАСТИНА ДВАДЦЯТА. ПОДОРОЖ НАВКРУГИ
ЗЕМЛІ ЗА 20 ДНІВ.
-«Любі дітки!Ви очевидно звернули увагу на те, що наш трансформер не потребує звичної заправки. Справа у тому, що обшивка нашого корабля-це суцільна сонячна батарея. Так ось. Мені на думку прийшла чудова ідея. У дитинстві я читав чудову книжку «Подорож навколо Зумлі за 80 днів».Чому б нам друзі не здійснити подібну навколосвітню прогулянку за 20 днів?» пропоную широкій, дитячій, глядацькій аудиторії.
-«Дідусю! Я почула твій анонс і цілком тебе підтримую. І де ж ми почнемо нашу подорож?» - запитує Настусенька.
-«Я думаю, що відвідання спекотної пустині Сахари після Північного Полюсу тобі й мені сподобається. Чи не так?» -запитую усміхаючись.
-«Звичайно! Чудова ідея! Після вічної мерзлоти при згадці про сніг мене завжди кидатиме, як кажуть, у холод. З нетерпінням очікую на справжню жару. А чи можна на цей раз обійтися без справжніх скафандрів?" - »цікавиться рідна онученька.
-«Боюсь, що ні. Вони захищають нас від будь яких небезпек. Але ради різноманітності, ми можемо зробити виключення.» -пропоную.
-«Я знала, що ти погодишся, любий дідусю. Так коли ж ми почнемо нашу подорож?» запитує Настусенька.
-«Наш корабель узяв курс на Екватор.(примітка автора-уявна кругова лінія, яка опоясує усю земну кулю і проходить через центр Землі). На границі Америки й Канади ми на хвильку зависнемо над Ніагарським водоспадом – справжім чудом світу.» -продовжую.
-«Супер! Я завжди мріяла відвідати цю дивовижу. До речі, хоча ми кажемо водоспад, а насправді мова йде про три : водоспад «Підкова», або ж «Канадський водоспад», «Американський водоспад» і водоспад «Фата». Максимальна висота Ніагарського водоспаду – 53 метри, ширина – 790 метрів. 3160 тон води спадає з нього кожну секунду» - з гордістю інформує мене Настуся.
Наш корабель саме опинився над річкою Ніагара. Ми вийшли з онученькою на оглядову площадку, уперше відкрили зовнішній люк, щоб почути потужний шум найбільшого у Північній Америці водоспаду. Ранок. Над водоспадом раптом з’явився барвистий серпанок.
Таке враження, що міріади краплинок з Ніагарського водоспаду, вмить помили наш трансформер, і, звичайно ми теж прийняли справжній душ. А ще - запах озону знайомий з дитинства, коли у спекотну пору враз на землю падає «сліпий дощ». Закриваю люки, щоб випадково не пошкодити електроприлади трансформера.
-«Дідусю! У мене таке враження, що люди на екскурсійному кораблі, який кружляє біля водоспаду нас не бачать. Чому?» - ображено запитує.
-«Настусю! Наш трансформер –це далеке майбутнє людства, і, я поки що не готовий розкрити усі секрети нашого чудо-корабля. До того ж, не забувай, люба, що ми у казці.» - пробую підняти настрій Настусі.
-«Шкода, що люди, котрі насолоджуються красою Ніагарського водоспаду не можуть побачити наш трансформер. Зате у мене залишиться чудова згадка про це диво природи. Поглянь дідусю, що я тут намалювала. Що скажеш?» - запитує люба онученька.
-«Настусенько! Це просто неймовірно! Ти справжній художник! Молодець! Наснаги тобі, моя люба!»
Как приятно и интересно попадать в сказку!!! Этот сказочный корабль - невидимый...это корабль будущего!!!
Но мы уже на нём путешествуем с вами!!!
Какой прекрасный водопад!!!
Потеплело...
