Пів планети нічка підкорила,
Нанизала нам, землянам, сни,
Нап’яла легесенькі вітрила,
Щоб згодились вкотре для весни.
Щоб не йшла вона, а вже летіла,
Звеселяла сонцем рідний край,
Душі всі щоби теплу зраділи,
А на землю опустився рай!
Очі дивом весняні синіли –
У небес позичили краси –
На гіллі, недавно зледенілім,
Засміялись крапельки роси,
Заблукали проліски в долину,
Синіми сльозами зацвіли,
А згори їм клини журавлині
Кинули стривожене «курли».
Я не раз із веснами стрічалась –
Бачила багато на віку,
Ця ж весна зустрілась величава,
З пролісками свіжими в вінку!
20.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
"Ця ж весна зустрілась". Ще одна на нашому віку. У Вас, Ганночко, вона величава, з пролісками свіжими в вінку! Це велика радість, коли побачиш перші проліски. Вони так милують очі й приємно хвилюють душу.Я з нетерпінням жду цієї зустрічі.