З прадавніх літ, від Єви і Адама,
У кожного своя життєва драма.
І в України теж своя є доля,
Та найсвятіш для неї правда й воля.
Мільйони жертв уже. Із цим як жити?
Не лізти на рожен – лише тужити?
Три голоди… Майдани, війни мали,
Та волі дух зростав, хоча й помалу!
Сьогодні знову Раша у порозі,
І влада заважає нам в дорозі:
Про нас вона не дбає – лиш про себе.
Душа кипить щораз і молить небо:
В Майдану вкрала владу –
Сьогодні дві машини…
Та це ж тотальна зрада…
Народ куди пошили?
І хто керує нами,
Про це відомо людям?
Держава вже на зламі,
Добра ж уже не буде!
Хіба не є це дикість –
Народу свому - пута!
Огидні навіть пики.
Чи можна це забути?
Тоді царює влада,
Як має вірних служок.
Народ ляга під «Гради»,
А влада... краде дружно!
17.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
В МАЙДАНУ владу вкрали оті огидні рила,
Та час уже приходить, ВЖЕ РИЮТЬ ІМ МОГИЛИ.
І зашморги готові,вже скоро ІМ ЗАТЯГНУТЬ,
ЯКЩО НАРОД СВІЙ МУЧИТЬ ВОНИ НЕ ПЕРЕСТАНУТЬ.
Ой,Аню , таквідверто...
І Вам скажу правдиво
Та знаю не відбудеться в нас диво...
Сини за волю відчайдужні,умирають
Це,що то влада?З цього прибутки мають
Не переймаються і не страждають..
Та десь, далеко в душі дрімають ще надії.
Всього найкращого Вам!
І так гірко від цього... 
