1
Весна обирає стратегію повені
заповнити все і залити життям
кволі, голі дерева здивуванням напоєні
напружують пальці і руки, й дитям
здається хмаринка залюблена в небо
у просині світу непрошені хтось
залишили прозвук нічного альбому
і вибух…,як крапка говорить “вже досить”
але…
2
Весна втручається у приватне життя
котів, птахів, людей
їй байдуже, що ви думаєте з цього приводу
їй байдуже, що хтось сумує
інфіковані й очманілі усі довкола
навіть бездахий волоцюга осушує пляшку святково
затамовує подих підлога та стіни
бо на порозі стоїть вона
зі зв’язкою ключів –
мо серед них і до твого серденька місток
3
Весна по хатах збирає на свічу
страсну свічу, страшну своїми сльозами
восковими, застиглими в мовчанні
але то про людське, Йому то всеодно
4
Весна обумовлює нас нестриманих
розмальовує, мов простирадла тюльпанів землю
вона ніколи не випадкова, проте раптова
як ніч, що тулиться щокою до вікна
яка приємна річ – розуміння миті
нам би з тобою летіти
нам би з тобою зоріти
вологою свіжості вмитими
під небом одним жити
Таки приємна, аби не проминути її
