Він її так любив…
Зорі з неба, цукерки з крамниці.
За для неї творив,
За для неї навчався, зростав.
Він життя їй змінив:
За для хліба не мусить трудиться.
Він мав щастя рецепт.
Все здійснилось: час щастя настав.
Народила синів
Чи йому, чи собі – невідомо…
Є вже внучка мала.
Сину меншому гладить шнурки.
Давить стеля низька
У квартирі висотного дому,
Вона вийшла он-лайн –
Віддала грі і мрії, й думки.
Завтра зміниться все -
Життя штука доволі цікава.
Ні, й покаже свій зад,
Кожен з нас може впасти за мить.
На сьогодні та гра
Все для неї і радість, і справа.
А кохання, сім’я
Десь на задньому фоні бринить.
