Зачасто пишу, що не можу заснути, Чи як в ліжку прокидаюсь сам. Розумію, вам байдуже, Це все зовсім не треба вам. Краще сексу побільше, Або відновити файли з корзини. Все у спільний доступ, Не показуйте тільки дитині. Усвідомлюю, це не романтика, І багато хто – не зуміє. Мені хочеться просто обіймів, Не бруду, вина чи повії. Мені хочеться бути справжнім, Ось як зараз у цім рядку: Я напишу тобі: «Добраніч, Засинай, я тебе люблю». Спи до завтра одна, Не блуди в світі снів. Серед моїх віршів Є слова, що тобі заповів. В цім вірші трішки правди й брехні. Ми з тобою – немов журавлі. Підбираєм паролі, Читаєм слова, Хоч на вулиці Досі Війна. 16.05.2018 © Богдан Кухта #Вірші_в_КУТочку
ID: 792786 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 22.05.2018 19:50:35 © дата внесення змiн: 21.08.2023 22:05:08 автор: Kukhta Bohdan
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie