Глибока осінь.Але на вишні
Чомусь так довго зелене листя.
І біла паморозь намистом
На тім зеленім-зеленім листі.
І перший сніг на осіннім листі.
І вже на сонці той сніг не тане.
І те намисто ,і біле листя,
Як пізні квіти,як свіжа рана.
Немає ненька,нема,немає.
Моє серденько ця думка крає.
Глибока осінь на моїх скронях.
Замерзлі квіти не облітають.
Кружеляють білі квіти
В моїм серці і в житті.
Білий лебідь-ненько любий
Шле ті квіти ізгори.
Притомились його крила
І зронилася сльоза...
Перший сніг в саду на вишні
Нам про ненька нагада.
