Люблю весну і завжди радію літу,
Люблю весну, тоді коли яблуні в цвіту.
А навкруги серед талого сірого снігу,
Проліски до сонця тягнуть голівку свою.
Люблю весну, та завжди радію я літу.
Люблю весну, коли навкруги усе в цвіту.
До берези підійду, що опустила віти
І соку березового в неї попрошу.
Люблю я весну, коли розквітають вишні,
Та одягають свою сніжно білу фату
І стоять такі горді, величаві та пишні.
О,Боже! Як мить, цю весняну, чудову люблю!
Люблю слухати шум гірського водоспаду,
Що водою тиху музику мені виграє.
Серед польових квітів гуляти до упаду,
Аж допоки вечірня зоря на небі зійде.
Люблю встати рано-раненько на світанку
Коли ще тільки но вранішня зоря встає.
Біля старої хатини присісти на ганку
І чекати коли сонце із-за гори зійде.
Люблю згадувати молоді свої роки,
Те щасливе далеке дитинство своє.
Коли заставляли мене учити уроки ,
А я тікав туди, де табун коней пасе.
